Name: Медиксикам розчин для ін'єкцій, 15 мг/1,5 мл у ампулах, 5 шт.
Brand: Хелп С.А., Греція
SKU: 2961.0769
Price: 218.75 UAH
Availability: InStock

Виробник

Форма випуску

Хелп С.А., Греція

Мовіксикам розчин для ін'єкцій по 1,5 мл в ампулі, 15 мг / 1,5 мл, 5 шт.

Є в наявності

мелоксикам

Повні аналоги

Ратіофарм, Німеччина

Мелоксикам-Тева розчин для ін'єкцій по 1,5 мл в ампулах, 15 мг, 5 шт.

АТ "Фармак", Україна

Ревмоксикам таблетки 15 мг, 20 шт.

Астрафарм Україна

Мелсі таблетки по 15 мг, 20 шт.

Алпекс Фарма СА, Швейцарія

Мовіксикам таблетки ОДТ по 15 мг, 10 шт.

Нобельфарма, Туреччина

Мелбек розчин для ін'єкцій в ампулах по 1,5 мл, 15 мг, 3 шт.

Фармекс Груп, Україна

Ревмалгин супозиторії (свічки) ректальні по 15 мг, 10 шт.

Берінгер Інгельхайм, Німеччина

Моваліс розчин для ін'єкцій в ампулах по 1,5 мл, 15 мг, 5 шт.

Уорлд Медицин Ілач Сан. Ве Тідж., Туреччина

Локсидол таблетки по 15 мг, 10 шт.

Санека Фармасьютікалз, Словацька республіка

Мелокса Ксантіс таблетки по 15 мг, 20 шт.

Мелокса Ксантіс табл. 15мг №20

Лекхім-Харків Україна

Ревмоксикам ректальні супозиторії по 15 мг, 5 шт.

Медокемі, Кіпр

Мелокс таблетки по 15 мг, 10 шт.

Мелокса Ксантіс таблетки по 15 мг, 60 шт.

КВЗ Україна

Мелоксикам-КВ таблетки по 15 мг, 20 шт.

Ревмоксикам таблетки по 15 мг, 10 шт.

Мелоксикам таблетки по 15 мг, 20 шт. - Лекхім

Мелоксикам табл. 15мг №20

Мовіксикам таблетки ОДТ по 15 мг, 20 шт.

Сановель Ілач Санаі, Туреччина

Ексистен-Сановель таблетки по 15 мг, 30 шт.

Моваліс таблетки по 15 мг, 20 шт.

Мелбек таблетки по 15 мг, 30 шт.

Аналоги в інших формах випуску

Новофарм-Біосинтез Україна

Новоксикам розчин для ін'єкцій по 10 мг/мл у ампулах по 1,5 мл, 5 шт.

Мелоксикам-Беркана розчин для ін'єкцій в ампулах 10мг/мл по 1,5 мл, 5 шт.

Мелоксикам-Беркана розчин для ін'єкцій в ампулах по 1,5 мл, 10мг/мл, 5 шт.

Інфламін свічки по 0,015 г, 10 шт.

Мелокс розчин для ін'єкцій по 15 мг/1,5 мл, 5 шт.

Ніко, Україна

Ревмастоп розчин для ін'єкцій 10мг/мл 1,5мл, 5 шт.

Польфарма Польша

Мелоксик розчин для ін'єкцій по 1,5 мл в ампулах, 15 мг/1,5 мл, 5 шт.

Фармаксикам розчинн для ін'єкцій 10мг/мл у флаконі 1,5мл, 5 шт.

Міліксол розчин для ін'єкцій по 15 мг/1,5 мл, у ампулах по 1,5 мл, 5 шт.

Алгезикам розчин для ін'єкцій 10 мг/мл в ампулах по 1,5 мл, 5 шт.

Інфламін розчин для ін'єкцій по 1,5 мл в ампулах, 10 мг/мл, 5 шт.

Фармасайнс Канада

Мовалгін таблетки по 15 мг, 10 шт.

глюкозамін; хондроїтин

Ромфарм компані С.Р.Л. Румунія

Локсидол розчин для ін'єкцій по 15 мг/1,5 мл ампулі, 3 шт.

Алсокам розчин для ін'єкцій по 1,5 мл в ампулах, 10 мг/мл, 5 шт.

Ревмоксикам розчин для ін'єкцій знеболюючий 1% ампули по 1,5 мл, 5 шт.

Ревмоксикам таблетки знеболюючі по 7,5 мг, 20 шт.

Ревмалгин розчин для ін'єкцій 10 мг/мл в ампулах по 1,5 мл, 5 шт.

Ревмалгін розчин для ін'єкцій 10 мг/мл в ампулах по 1,5 мл, 5 шт.

Мовіксикам ОДТ таблетки по 7,5 мг, 20 шт.

Мовіксикам таблетки ОДТ 7,5мг №20

Мелоксикам-Фармекс розчин для ін'єкцій по 1,5 мл в ампулах, 10 мг/мл, 5 шт.

Мелбек таблетки по 7,5 мг, 30 шт.

Мелсі таблетки по 7,5 мг, 20 шт.

Мелоксикам таблетки по 7,5 мг, 20 шт. - Лекхім

Мелоксикам табл. 7,5мг №20

Мелоксикам-КВ таблетки по 7,5 мг, 20 шт.

Моваліс таблетки по 7,5 мг, 20 шт.

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

Київ

Діюча речовина

Торгівельна назва

Категорія

GTIN

Країна виробник

Міжнародне найменування

Код АТС/ATX

Код Моріон

Упаковка

Температура зберігання

Зберігати цей засіб необхідно лише за кімнатної температури від 5 до 25 &deg;С.

Температура хранения

Термін придатності

Рецептурний відпуск

Препарат відпускається лише за рецептом. При придбанні в аптеці медикаментозного засобу необхідно мати при собі рецепт або витяг з призначенням лікаря на даний препарат, які фармацевт зобов'язаний вимагати у вас для його відпустки. Застосовуватись такі препарати повинні суворо за призначенням лікаря.

Рецептурна відпустка тільки за рецептом

Кількість в упаковці

Дозування

Об'єм

Первинна упаковка

Спосіб введення

Основні

Алергікам

Положення &laquo;З обережністю&raquo; має на увазі, що цей засіб має деякі ризики для здоров'я у цієї категорії людей. Використовувати цей медикамент можна у разі, якщо користь перевищує можливі ризики і лише після попередньої консультації з лікарем.

Алергікам з обережністю

Діабетикам

Діабетикам з обережністю

Водіям

Водіям з обережністю

Вагітним

Положення &laquo;Заборонено&raquo; передбачає, що користь від застосування цього препарату для цієї категорії людей набагато нижча від можливих ризиків. Використовувати такий препарат не рекомендується, оскільки це може завдати істотної шкоди здоров'ю.

Вагітним заборонено

Годуючим матерям

Годуючим матерям заборонено

Дітям

Цей засіб можна застосовувати дітям із зазначеного віку. Однак у будь-якому разі, перед застосуванням рекомендується консультація лікаря. Для дітей віком до 2 років будь-які медикаменти повинні застосовуватися тільки за призначенням лікаря.

Дітям заборонено

Кому можна

Основні властивості

Медиксикам

Медиксикам розчин для ін'єкцій, 15 мг/1,5 мл у ампулах, 5 шт.

Склад

діюча речовина: мелоксикам;
 1 ампула містить 15 мг мелоксикаму;
 допоміжні речовини: меглюмін, глікофурол, полоксамер 188, натрію хлорид, гліцин, натрію гідроксид, вода для ін&rsquo;єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін&rsquo;єкцій.
 Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин жовтого із зеленим відтінком кольору, практично вільний від часток.

Фармакотерапевтична група

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Мелоксикам. Код АТХ М01А С06.

Фармакодинаміка

Медиксикам &ndash; це нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП) класу єнолієвої кислоти, що виявляє протизапальний, аналгетичний та антипіретичний ефект.
 Мелоксикам виявив високу протизапальну активність на всіх стандартних моделях запалення. Як і для інших НПЗП, його точний механізм дії залишається невідомим. Однак є загальний механізм дії для всіх НПЗП (включаючи мелоксикам): пригнічення біосинтезу простагландинів, які є медіаторами запалення.

Фармакокінетика

Абсорбція. Мелоксикам повністю абсорбується після внутрішньом&rsquo;язової ін&rsquo;єкції. Відносна біодоступність порівняно з такою при пероральному застосуванні становить майже 100 %. Тому корегувати дозу при переході від внутрішньом&rsquo;язового до перорального шляху застосування не потрібно. Після внутрішньом&rsquo;язової ін&rsquo;єкції 15 мг максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) становить приблизно 1,6-1,8 мкг/мл і досягається за 1-6 годин.
Розподіл. Мелоксикам дуже сильно зв&rsquo;язується з білками плазми крові, головним чином з альбуміном (99 %). Мелоксикам проникає в синовіальну рідину, де його концентрація наполовину менша, ніж у плазмі крові. Об&rsquo;єм розподілу низький, у середньому становить 11 л після внутрішньом&rsquo;язового або внутрішньовенного введення, і показує індивідуальні відхилення в межах 7-20 %. Об&rsquo;єм розподілу після застосування багаторазових пероральних доз мелоксикаму (від 7,5 мг до 15 мг) становить 16 л із коефіцієнтом відхилення в межах від 11 % до 32 %.
Біотрансформація. Мелоксикам підлягає екстенсивній біотрансформації у печінці. У сечі було ідентифіковано чотири різні метаболіти мелоксикаму, що є фармакодинамічно неактивними. Основний метаболіт, 5&rsquo;-карбоксимелоксикам (60 % дози), формується шляхом окиснення проміжного метаболіту &ndash; 5&rsquo;-гідроксиметилмелоксикаму, що також виділяється меншою мірою (9 % дози). Дослідження in vitro дають можливість припустити, що CYP 2C9 відіграє важливу роль у процесі метаболізму, тоді як CYP 3А4 ізоензими відіграють меншу роль. Активність пероксидази, можливо, відповідальна за два інші метаболіти, які становлять 16 % та 4 % призначеної дози відповідно.
Елімінація. Виведення мелоксикаму відбувається в основному у формі метаболітів у рівних частинах зі сечею та калом. Менше 5 % добової дози виділяється у незміненому стані з калом, незначна кількість виділяється зі сечею. Період напіввиведення (t1/2) становить від 13 до 25 годин залежно від способу застосування (перорального, внутрішньом&rsquo;язового або внутрішньовенного). Плазмовий кліренс становить приблизно 7-12 мл/хв після одноразової пероральної дози, внутрішньовенного або ректального застосування.
Лінійність дози. Мелоксикам виявляє лінійну фармакокінетику в межах терапевтичної дози від 7,5 мг до 15 мг після перорального та внутрішньом&rsquo;язового застосування.
Особливі групи хворих
Пацієнти з печінковою/нирковою недостатністю. Печінкова та ниркова недостатність від легкого до помірного ступеня суттєво не впливає на фармакокінетику мелоксикаму. Пацієнти з помірним ступенем ниркової недостатності мали значно вищий загальний кліренс. Знижене зв&rsquo;язування з білками плазми крові спостерігалося у пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю. При термінальній нирковій недостатності збільшення об&rsquo;єму розподілу може призвести до збільшення концентрації вільного мелоксикаму. Не слід перевищувати добову дозу 7,5 мг (див. розділи &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;).
Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку чоловічої статі середні фармакокінетичні параметри подібні до таких у молодих добровольців чоловічої статі. У пацієнток літнього віку жіночої статі площа під фармакокінетичною кривою &laquo;концентрація-час&raquo; (AUC) вища і t1/2 довший порівняно з відповідними показниками у молодих добровольців обох статей. Середній кліренс плазми крові у рівноважному стані у пацієнтів літнього віку був трохи нижчий, ніж у молодих добровольців (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;).

Показання

Короткотривале симптоматичне лікування гострого нападу ревматоїдного артриту та анкілозивного спондиліту, коли інші шляхи застосування не можуть бути застосовані.

Протипоказання

<ul>
<li>ІІІ триместр вагітності (див. розділ &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;);</li>
<li>вік пацієнта до 18 років;</li>
<li>гіперчутливість до мелоксикаму або до інших складових лікарського засобу, або до активних речовин з подібною дією, таких як НПЗП, ацетилсаліцилова кислота; мелоксикам не слід призначати пацієнтам, у яких спостерігалися симптоми астми, виникали носові поліпи, ангіоневротичний набряк або кропив&rsquo;янка після прийому ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП;</li>
<li>шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, пов&rsquo;язана з попередньою терапією НПЗП в анамнезі;</li>
<li>активна або рецидивуюча пептична виразка/кровотеча в анамнезі (два або більше окремих підтверджених випадків виразки або кровотечі);</li>
<li>тяжка печінкова недостатність;</li>
<li>тяжка ниркова недостатність (без використання діалізу);</li>
<li>шлунково-кишкова кровотеча, цереброваскулярна кровотеча в анамнезі або інші порушення згортання крові;</li>
<li>розлади гемостазу або одночасне застосування антикоагулянтів (протипоказання, пов&rsquo;язані зі шляхом застосування);</li>
<li>тяжка серцева недостатність;</li>
<li>лікування періопераційного болю при коронарному шунтуванні.</li>
</ul>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дослідження щодо взаємодії проводилися лише за участю дорослих.
 Ризики, пов&rsquo;язані з гіперкаліємією
Деякі лікарські засоби або терапевтичні групи можуть спричиняти гіперкаліємію: калієві солі, калійзберігаючі діуретики, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), антагоністи рецепторів ангіотензину II, НПЗП, (низькомолекулярні або нефракціоновані) гепарини, циклоспорин, такролімус і триметоприм.
 Початок гіперкаліємії може залежати від того, чи є пов&rsquo;язані з нею чинники. Ризик появи гіперкаліємії зростає у разі, якщо вищезгадані лікарські засоби застосовувати супутньо з мелоксикамом.
 Фармакодинамічні взаємодії
Інші НПЗП та ацетилсаліцилова кислота &ge; 3 г/добу. Не рекомендується комбінація з іншими НПЗП (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;), включаючи ацетилсаліцилову кислоту в протизапальних дозах (&ge; 1 г разова доза або &ge; 3 г загальна добова доза).
 Кортикостероїди (наприклад, глюкокортикоїди). Одночасне застосування з кортикостероїдами потребує обережності через підвищений ризик кровотечі або появи виразок у шлунково-кишковому тракті.
 Антикоагулянти або гепарин, що застосовується в геріатричній практиці або терапевтичних дозах. Значно підвищується ризик кровотеч внаслідок пригнічення функції тромбоцитів та пошкодження гастродуоденальної слизової оболонки. НПЗП можуть посилювати ефекти антикоагулянтів, таких як варфарин (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Не рекомендується одночасне застосування НПЗП та антикоагулянтів або гепарину в геріатричній практиці або в терапевтичних дозах (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
 В інших випадках застосування гепарину необхідна обережність через підвищений ризик кровотеч. Необхідний ретельний контроль міжнародного нормалізованого відношення (МНВ), якщо доведена неможливість уникнення даної комбінації.
 Тромболітичні та антиагрегаційні лікарські засоби. Підвищений ризик кровотеч шляхом пригнічення функції тромбоцитів та пошкодження гастродуоденальної слизової оболонки.
 Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Підвищений ризик шлунково-кишкової кровотечі.
 Діуретики, інгібітори АПФ та антагоністи ангіотензину ІІ. НПЗП можуть знижувати ефект діуретиків та інших антигіпертензивних лікарських засобів. У деяких пацієнтів із порушеннями функції нирок (наприклад, у пацієнтів з дегідратацією або у пацієнтів літнього віку з порушеннями функції нирок) одночасне застосування інгібіторів АПФ або антагоністів ангіотензину ІІ та лікарських засобів, що пригнічують циклооксигеназу, може призвести до подальшого порушення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність, що зазвичай є оборотною. Тому таку комбінацію слід застосовувати з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку. Пацієнтам необхідно отримувати адекватну кількість рідини, а також слід контролювати функцію нирок після початку сумісної терапії та періодично надалі (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
 Інші антигіпертензивні лікарські засоби (наприклад, бета-адреноблокатори). Як і при застосуванні нижчезазначених лікарських засобів, можливе зниження антигіпертензивного ефекту бета-блокаторів (внаслідок пригнічення простагландинів із судинорозширювальним ефектом).
 Інгібітори кальциневрину (наприклад, циклоспорин, такролімус). Нефротоксичність інгібіторів кальциневрину може посилюватися НПЗП шляхом медіації ефектів ниркових простагландинів. Під час лікування слід контролювати функцію нирок. Рекомендований ретельний контроль функції нирок, особливо у пацієнтів літнього віку.
 Внутрішньоматкові засоби контрацепції. НПЗП знижують ефективність внутрішньоматкових протизаплідних засобів. Раніше повідомлялося про зниження ефективності внутрішньоматкових засобів контрацепції при застосуванні НПЗП, але це потребує подальшого підтвердження.
 Деферасірокс
Супутнє застосування мелоксикаму і деферасіроксу може підвищити ризик шлунково-кишкових побічних реакцій. Слід виявляти обережність при комбінуванні цих лікарських засобів.
 Фармакокінетична взаємодія: вплив мелоксикаму на фармакокінетику інших лікарських засобів
 Літій. Є дані щодо НПЗП, які підвищують концентрацію літію у плазмі крові (шляхом зниження ниркової екскреції літію), що може досягти токсичних величин. Одночасне застосування літію та НПЗП не рекомендовано (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Якщо комбінована терапія необхідна, слід ретельно контролювати вміст літію у плазмі крові на початку лікування, при підборі дози та при припиненні лікування мелоксикамом.
 Метотрексат. НПЗП можуть зменшувати тубулярну секрецію метотрексату, тим самим підвищуючи концентрацію його у плазмі крові. З цієї причини не рекомендується супутньо застосовувати НПЗП пацієнтам, які приймають високу дозу метотрексату (понад 15 мг/тиждень) (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Ризик взаємодії НПЗП і метотрексату слід враховувати також пацієнтам, які приймають низьку дозу метотрексату, у т. ч. пацієнтам із порушеннями функції нирок. Якщо потрібне комбіноване лікування, необхідно контролювати показники аналізу крові та функції нирок. Слід дотримуватися обережності, коли прийом НПЗП і метотрексату триває 3 дні поспіль, оскільки плазмовий рівень метотрексату може підвищитись та посилити токсичність. Хоча фармакокінетика метотрексату (15 мг/тиждень) не зазнала впливу супутнього лікування мелоксикамом, слід вважати, що гематологічна токсичність метотрексату може зростати при лікуванні НПЗП (див. вище) (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;).
 Пеметрексед. При супутньому застосуванні мелоксикаму з пеметрекседом пацієнтам із кліренсом креатиніну від 45 мл/хв до 79 мл/хв прийом мелоксикаму слід призупинити на 5 днів до введення пеметрекседу, у день введення і на 2 дні після введення. Якщо комбінація мелоксикаму з пеметрекседом необхідна, пацієнтів слід ретельно контролювати, особливо щодо появи мієлосупресії та шлунково-кишкових побічних реакцій. Для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну нижче 45 мл/хв) супутнє застосування мелоксикаму з пеметрекседом не рекомендується.
 Для пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну &ge; 80 мл/хв) дози 15 мг мелоксикаму можуть зменшити елімінацію пеметрекседу, а, отже, збільшити частоту виникнення побічних реакцій, пов&rsquo;язаних із пеметрекседом. Тому слід виявляти обережність при призначенні 15 мг мелоксикаму одночасно з пеметрекседом для пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну &ge; 80 мл/хв).
 Фармакокінетична взаємодія: вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику мелоксикаму
 Холестирамін прискорює виведення мелоксикаму шляхом порушення внутрішньопечінкової циркуляції, тому кліренс мелоксикаму підвищується на 50 % і період напіввиведення знижується до 13&plusmn;3 годин. Ця взаємодія є клінічно значущою.
 Фармакокінетична взаємодія: вплив комбінації мелоксикаму та інших лікарських засобів на фармакокінетику
 Пероральні антидіабетичні засоби (похідні сульфонілсечовини, натеглінід)
Мелоксикам майже повністю виводиться за рахунок метаболізму в печінці, який приблизно на дві третини опосередкований ферментами цитохрому (CYP) Р450 (основний шлях CYP 2C9 та допоміжний шлях CYP 3A4) і на одну третину &ndash; іншими шляхами, наприклад шляхом пероксидазного окиснення. Слід брати до уваги можливість фармакокінетичних взаємодій при одночасному введенні мелоксикаму і лікарських засобів, які явно пригнічують або метаболізуються CYP 2C9 та/або CYP 3A4. Взаємодію, опосередковану CYP 2C9, можна очікувати в комбінації з такими лікарськими засобами, як пероральні антидіабетичні засоби (похідні сульфонілсечовини, натеглінід); ця взаємодія може призвести до підвищення рівня цих лікарських засобів і мелоксикаму в плазмі крові. Стан пацієнтів, які приймають мелоксикам та препарати сульфонілсечовини або натеглінід, слід ретельно контролювати щодо розвитку гіпоглікемії.
 Діти
Дослідження взаємодії проводилися тільки за участю дорослих.
 Не виявлено клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії при одночасному прийомі лікарського засобу з антацидами, циметидином та дигоксином.

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Спеціальних досліджень щодо впливу препарату на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами немає. Однак на основі фармакодинамічного профілю та побічних реакцій, що спостерігалися, мелоксикам не впливає або має незначний вплив на зазначену діяльність. Проте пацієнтам, у яких спостерігалися розлади функції зору, включаючи нечіткість зору, запаморочення, сонливість, вертиго або інші порушення центральної нервової системи, рекомендовано утриматися від керування автомобілем або роботи з іншими механізмами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність. Пригнічення синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень дають змогу припустити збільшення ризику викидня та розвитку вад серця і гастрошизисів після застосування інгібіторів синтезу простагландинів у ранній період вагітності. Абсолютний ризик розвитку вад серця збільшився з менш ніж 1 % до приблизно 1,5 %. Вважається, що цей ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості лікування.
 Під час І та ІІ триместру вагітності мелоксикам не слід застосовувати, за винятком нагальної потреби. Якщо жінка, яка намагається завагітніти, або вагітна протягом І та ІІ триместру вагітності застосовує мелоксикам, дозування та тривалість лікування повинні бути щонайменшими.
 У процесі ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть створювати для плода ризик:
<ul>
<li>серцево-легеневої токсичності (з передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);</li>
<li>порушення роботи нирок, що може розвинутися у ниркову недостатність з олігогідроамніоном;</li>
</ul>
можливі ризики в останні терміни вагітності для матері та новонародженого:
<ul>
<li>можливість подовження часу кровотечі, протиагрегаційного ефекту навіть при дуже низьких дозах;</li>
<li>пригнічення скорочень матки, що призводить до затримки або затягування пологів.</li>
</ul>
Тому мелоксикам протипоказаний під час ІІІ триместру вагітності.
 Період годування груддю. Хоча конкретних даних щодо Медиксикаму немає, про НПЗП відомо, що вони можуть проникати у грудне молоко. Тому застосування даного лікарського засобу не рекомендовано жінкам, які годують груддю.
 Фертильність. Мелоксикам, як і інші лікарські засоби, що інгібують синтез циклооксигенази/простагландину, може негативно впливати на репродуктивну функцію, тому не рекомендований жінкам, які хочуть завагітніти. Для жінок, які планують вагітність або проходять обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути можливість припинення застосування мелоксикаму.

Спосіб застосування та дози

Внутрішньом&rsquo;язове застосування. Одна ін&rsquo;єкція 15 мг 1 раз на добу.
 НЕ ПЕРЕВИЩУВАТИ ДОЗУ 15 мг на добу.
 Лікування повинно обмежуватися однією ін&rsquo;єкцією на початку терапії з максимальною тривалістю до 2-3 днів в обґрунтованих виняткових випадках (тобто коли інші шляхи застосування неможливі). Побічні реакції можуть бути мінімізовані застосуванням найменшої ефективної дози протягом найкоротшого терміну лікування, необхідного для контролю симптомів (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
 Слід періодично оцінювати потребу пацієнта в симптоматичному полегшенні та його відповідь на лікування.
 Особливі категорії пацієнтів
 Пацієнти літнього віку (див. розділ &laquo;Фармакокінетика&raquo;)
Рекомендована доза для пацієнтів літнього віку становить 7,5 мг на добу (половина ампули місткістю 1,5 мл) (також див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo; &lsquo;Пацієнти з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій&rsquo; та розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
 Пацієнти з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;)
Пацієнтам із підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій, наприклад зі шлунково-кишковими захворюваннями в анамнезі або факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань, лікування слід розпочинати з дози 7,5 мг на добу (половина ампули місткістю 1,5 мл).
 Ниркова недостатність
Цей лікарський засіб протипоказаний пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю, які не перебувають на гемодіалізі (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;).
 Для пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі, доза не повинна перевищувати 7,5 мг на добу (половина ампули 1,5 мл).
 Пацієнтам із легкою та середньою нирковою недостатністю (пацієнти із кліренсом креатиніну вище 25 мл/хв) зниження дози не потрібне.
 Печінкова недостатність
Пацієнтам із легкою та середньою печінковою недостатністю зниження дози не потрібне. Щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;.
 Спосіб застосування
Препарат слід вводити повільно, шляхом глибокої внутрішньом&rsquo;язової ін&rsquo;єкції у верхній зовнішній квадрант сідниці, дотримуючись суворої асептичної техніки. У разі повторного введення рекомендується чергувати місце ін&rsquo;єкції (ліву та праву сідниці). Перед ін&rsquo;єкцією важливо перевірити, щоб вістря голки не знаходилося в судині.
 Ін&rsquo;єкцію слід негайно припинити у разі сильного болю під час ін&rsquo;єкції.
 У разі протезу кульшового суглоба ін&rsquo;єкцію слід зробити в іншу сідницю.
 Для продовження лікування слід застосовувати пероральні форми препарату (таблетки).

Діти

Медиксикам протипоказаний для лікування пацієнтів віком до 18 років (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;).

Передозування

Симптоми гострого передозування НПЗП зазвичай обмежуються летаргією, сонливістю, нудотою, блюванням та епігастральним болем, які в цілому є оборотними при підтримуючій терапії. Можлива шлунково-кишкова кровотеча. Тяжке отруєння може призвести до артеріальної гіпертензії, гострої ниркової недостатності, дисфункції печінки, пригнічення дихання, коми, судом, серцево-судинної недостатності та зупинки серця. Повідомлялося про анафілактоїдні реакції при терапевтичному застосуванні НПЗП, що також можливе при передозуванні.
 При передозуванні НПЗП пацієнтам рекомендовані симптоматичні та підтримуючі заходи. Дослідження показали прискорене виведення мелоксикаму за допомогою 4 пероральних доз холестираміну 3 рази на добу.

Побічні реакції

Дані досліджень та епідеміологічні дані дозволяють припустити, що застосування деяких нестероїдних протизапальних засобів (особливо у високих дозах та тривалому лікуванні) може бути пов'язане з невеликим підвищенням ризику судинних тромботичних явищ, таких як інфаркт міокарда або інсульт (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). ). Набряк, артеріальна гіпертензія та серцева недостатність спостерігалися при лікуванні нестероїдних протизапальних засобів. Більшість побічних реакцій шлунково-кишкового походження. Можлива виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді летальна, особливо у пацієнтів похилого віку (див. &laquo;Особливості застосування&raquo;). Після застосування спостерігалися нудота, блювання, діарея, метеоризм, запор, диспепсія, абдомінальний біль, молота, блювання, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). З меншою частотою спостерігався гастрит. Повідомлялося про важкі ураження шкіри: синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Критерії оцінки частоти розвитку побічних реакцій лікарського засобу часто (&ge;1/10); часто (&ge;1/100, &lt;1/10); нечасто (&ge;1/1000, &lt;1/100); рідко (&ge;1/10000, &lt;1/1000); дуже рідко (&lt;1/10000); частота невідома (не можна визначити за наявними даними). З боку системи крові та лімфатичної системи: нечасто &ndash; анемія; рідко &ndash; відхилення показників аналізу крові від норми (включаючи зміну кількості лейкоцитів), лейкопенію, тромбоцитопенію. Зафіксовано дуже рідкісні випадки агранулоцитозу (див. 'Особливі серйозні та/або часті побічні реакції'). З боку імунної системи: нечасто &ndash; алергічні реакції, інші, ніж анафілактичні чи анафілактоїдні; частота невідома - анафілактичний шок, анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція, включаючи шок. Психічні розлади: рідко &ndash; зміна настрою, нічні страхи; частота невідома - сплутаність свідомості, дезорієнтація, безсоння. З боку нервової системи: часто &ndash; головний біль; нечасто &ndash; запаморочення, сонливість. З боку органів зору: рідко - розлади функції зору, що включають нечіткість зору; кон'юнктивіт. З боку органів слуху та вестибулярного апарату: нечасто &ndash; запаморочення; рідко &ndash; дзвін у вухах. Кардіальні порушення: рідко &ndash; серцебиття. Повідомлялося про серцеву недостатність, пов'язану із застосуванням НПЗП. Судинні розлади: нечасто &ndash; підвищення артеріального тиску (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;), припливи. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко &ndash; астма у пацієнтів з алергією на ацетилсаліцилову кислоту та інші нестероїдні протизапальні засоби; частота невідома &ndash; інфекції верхніх дихальних шляхів, кашель. З боку травної системи: дуже часто &ndash; розлади травної системи: диспепсія, нудота, блювання, біль у животі, запор, метеоризм, діарея; нечасто &ndash; прихована чи макроскопічна шлунково-кишкова кровотеча, стоматит, гастрит, запор, метеоризм, відрижка; рідко &ndash; коліт, виразка гастродуоденальної, езофагіт; дуже рідко &ndash; шлунково-кишкова перфорація; частота невідома &ndash; панкреатит. Шлунково-кишкова кровотеча, виразки або перфорація можуть бути тяжкими та потенційно летальними, особливо у пацієнтів похилого віку (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Розлади гепатобіліарної системи: нечасто &ndash; порушення показників функції печінки (наприклад, підвищення трансаміназ чи білірубіну); дуже рідко &ndash; гепатит; частота невідома &ndash; жовтяниця, печінкова недостатність. З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто &ndash; ангіоневротичний набряк, свербіж, висипання; рідко &ndash; синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, кропив'янка; дуже рідко &ndash; бульозний дерматит, мультиформна еритема; частота невідома &ndash; реакції фоточутливості, ексфоліативний дерматит. З боку сечовидільної системи: нечасто &ndash; затримка натрію та води, гіперкаліємія (див. розділи &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;), зміна показників функції нирок (підвищення креатиніну та сечовини сироватки крові); дуже рідко &ndash; гостра ниркова недостатність, зокрема у пацієнтів з факторами ризику (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;); частота невідома - інфекції сечовивідних шляхів, порушення частоти сечовипускання. З боку репродуктивної системи та молочних залоз: частота невідома &ndash; жіноча безплідність, затримка овуляції. Загальні порушення та реакція у місці введення: часто &ndash; затвердіння у місці ін'єкції, біль у місці ін'єкції; нечасто &ndash; набряк, включаючи набряк нижніх кінцівок; частота невідома &ndash; грипоподібні симптоми. З боку опорно-рухової системи: частота невідома &ndash; артралгія, біль у спині, ознаки та симптоми, пов'язані з суглобами. Окремі серйозні та/або часті побічні реакції Зафіксовано дуже рідкісні випадки агранулоцитозу у пацієнтів, які приймали мелоксикам та інші потенційно мієлотоксичні лікарські засоби (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими препаратними та іншими видами взаємодій&raquo;). Побічні реакції, які не асоціювалися із застосуванням препарату, але загальноприйнято характерними для інших сполук класу Органічне ниркове ураження, ймовірно, призводить до гострої ниркової недостатності: повідомлялося про дуже рідкісні випадки інтерстиціального нефриту, гострого тубулярного некрозу, нефротичного синдрому та папілярного некрозу (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 &deg;С.
 Зберігати у недоступному для дітей місці.
 Несумісність. Дані відсутні, тому препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами в одному шприці.

По 1,5 мл в ампулі, по 5 ампул разом з інструкцією для медичного застосування у пачці з картону.

Категорія відпуску

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Педіні, Яніна, 45500, Греція

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Не підлягає поверненню та обміну

Згідно законодавства України: Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають

Медиксикам розчин для ін'єкцій, 15 мг/1,5 мл у ампулах, 5 шт.: Київ