Name: Дексанта (Dexanta) гранули для орального розчину 25 мг, у саше по 2,5 г, 10 шт.
Brand: Червона Зірка Харків
SKU: 6558.1362
Price: 113.7 UAH
Availability: InStock

Форма випуску

Виробник

ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", Україна

Декспро гранули для орального розчину 25 мг, 10 шт.

Є в наявності

декскетопрофен

АТ "Фармак", Україна

Кейвер гранули для орального розчину по 25 мг у саше по 2,5 г, 10 шт.

Кейвер Саше гран. д/орал. р-ну 25мг саше №10

Берлін-Хемі/Менаріні Груп Німеччина

Дексалгін саше гранули для орального розчину по 25 мг у пакеті, 10 шт.

Кейвер гранули для орального розчину по 25 мг у саше по 2,5 г,  30 шт.

Повні аналоги

Ворлд Медісін, Німеччина

Сертофен таблетки по 25 мг, 10 шт.

Лабораторіос Нормон С.А., Іспанія

Депіофен таблетки по 25 мг, 10 шт.

Астрафарм Україна

Кетодекса таблетки по 25 мг, 10 шт.

А. Менаріні Мануфактурінг Логістікс енд Сервісес С.р.Л., Італія

Дексалгін таблетки знеболюючі по 25 мг, 10 шт.

Дельта Медікал Швейцарія

Альфорт Декса таблетки по 25 мг, 10 шт.

ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод"

Продекс таблетки по 25 мг, 10 шт.

Продекс табл. п/о 25 мг №10

Лубнифарм Україна

Декскетопрофен таблетки по 25 мг, 10 шт.

Кейвер таблетки знеболюючі по 25 мг, 30 шт.

Аналоги в інших формах випуску

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

БАМ

БАМ marker

БАМ №1069

БАМ №1111

БАМ №1114

Подорожник

Подорожник marker

Подорожник №1134

БАМ №1214

Подорожник №1267

Подорожник №1272

Аптека

Аптека marker

Аптека №1324

Подорожник №1451

Подорожник №1459

Подорожник №1467

Подорожник №1474

Подорожник №1481

Подорожник №1513

Подорожник №1519

Подорожник №1526

Подорожник №1589

Подорожник №1592

Подорожник №1611

Подорожник №1627

Подорожник №1641

Подорожник №1651

Подорожник №1659

Подорожник №1662

Подорожник №1663

Подорожник №1665

Подорожник №1671

Подорожник №1676

Подорожник №1680

Подорожник №1704

Подорожник №1705

Подорожник №1709

Подорожник №1711

Подорожник №1722

Подорожник №1729

Подорожник №173

Подорожник №1736

Подорожник №1750

Подорожник №1751

Подорожник №1753

Подорожник №1754

Подорожник №1758

Подорожник №1765

Подорожник №1766

Подорожник №1770

Подорожник №1779

Подорожник №1793

Подорожник №1794

Подорожник №1803

Подорожник №1809

Подорожник №1810

Подорожник №1815

Подорожник №1816

Подорожник №1818

Подорожник №1821

Ощад аптека

Ощад аптека marker

Ощад аптека №1825

Подорожник №1830

Подорожник №1835

Подорожник №1840

Подорожник №1843

Подорожник №1846

Подорожник №1870

Подорожник №1874

Ощад аптека №1876

Подорожник №1885

Подорожник №1887

БАМ №189

Подорожник №1894

Подорожник №1898

Подорожник №1899

Подорожник №190

Подорожник №1902

Подорожник №1907

Подорожник №1918

Подорожник №1923

Подорожник №194

Подорожник №1942

Подорожник №1952

Подорожник №1998

Подорожник №2006

Подорожник №2019

Подорожник №203

Подорожник №2030

Подорожник №2036

Подорожник №2060

Подорожник №2068

Подорожник №2069

Подорожник №2093

Подорожник №2114

Подорожник №2115

Подорожник №2127

Подорожник №2141

Подорожник №2149

Подорожник №2151

Подорожник №2159

Подорожник №2165

Подорожник №2168

БАМ №217

Подорожник №2170

Подорожник №2176

Київ

Діюча речовина

Торгівельна назва

Категорія

GTIN

Країна виробник

Кількість в упаковці

Дозування

Код Моріон

Температура зберігання

Зберігати цей засіб необхідно лише за кімнатної температури від 5 до 25 &deg;С.

Температура хранения

Термін придатності

Упаковка

Рецептурний відпуск

Препарат відпускається лише за рецептом. При придбанні в аптеці медикаментозного засобу необхідно мати при собі рецепт або витяг з призначенням лікаря на даний препарат, які фармацевт зобов'язаний вимагати у вас для його відпустки. Застосовуватись такі препарати повинні суворо за призначенням лікаря.

Рецептурна відпустка тільки за рецептом

Об'єм

Код АТС/ATX

Міжнародне найменування

Спосіб введення

Основні

Алергікам

Положення &laquo;З обережністю&raquo; має на увазі, що цей засіб має деякі ризики для здоров'я у цієї категорії людей. Використовувати цей медикамент можна у разі, якщо користь перевищує можливі ризики і лише після попередньої консультації з лікарем.

Алергікам з обережністю

Діабетикам

Діабетикам з обережністю

Водіям

Водіям з обережністю

Вагітним

Вагітним з обережністю

Годуючим матерям

Положення &laquo;Заборонено&raquo; передбачає, що користь від застосування цього препарату для цієї категорії людей набагато нижча від можливих ризиків. Використовувати такий препарат не рекомендується, оскільки це може завдати істотної шкоди здоров'ю.

Годуючим матерям заборонено

Дітям

Цей засіб можна застосовувати дітям із зазначеного віку. Однак у будь-якому разі, перед застосуванням рекомендується консультація лікаря. Для дітей віком до 2 років будь-які медикаменти повинні застосовуватися тільки за призначенням лікаря.

Дітям заборонено

Кому можна

Основні властивості

Червона Зірка Харків

Дексанта гран. д/орал. р-ну 25 мг пак. №10

Дексанта

Дексанта (Dexanta) гранули для орального розчину 25 мг, у саше по 2,5 г, 10 шт.

Склад

діюча речовина: декскетопрофену трометамол;&nbsp; 1 саше містить декскетопрофену трометамолу 36,90 мг, що еквівалентно декскетопрофену 25 мг; допоміжні речовини: аспартам (Е 951), хіноліновий жовтий (Е 104), ароматизатор &laquo;Лимон&raquo;, сахароза, кремнію діоксид колоїдний безводний.

Лікарська форма

Гранули для орального розчину. Основні фізико-хімічні властивості: гранули від світло-жовтого до жовтого кольору з лимонним смаком.

Фармакотерапевтична група

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти. Код АТХ M01A E17.

Фармакодинаміка

Декскетопрофену трометамол є трометаміновою сіллю (S)-(+)-2-(3-бензоїлфеніл) пропіонової кислоти. Це болезаспокійливий, протизапальний, жарознижувальний лікарський засіб, що належить до групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Дія НПЗЗ полягає у зменшенні синтезу простагландинів за рахунок пригнічення активності циклооксигенази. Зокрема, НПЗЗ інгібують перетворення арахідонової кислоти на циклічні ендопероксиди PGG2 і PGH2, які утворюють простагландини PGE1, PGE2, PGF2&alpha;, PGD2 і PGI2 (простациклін) і тромбоксани TxA2 та TxB2. Крім того, пригнічення синтезу простагландинів, можливо, впливає на інші медіатори запалення, наприклад, кініни, забезпечуючи не лише безпосередню, але й опосередковану дію. Інгібуюча дія декскетопрофену щодо активності циклооксигенази-1 і циклооксигенази-2 продемонстрована у лабораторних тварин та у людей. Клінічні дослідження при різних видах болю показали, що декскетопрофену трометамол має виражену аналгетичну активність. Болезаспокійлива дія настає через 30 хвилин після прийому. Тривалість болезаспокійливої дії становить 4-6 годин.

Фармакокінетика

Декскетопрофену трометамол швидко всмоктується після застосування внутрішньо. Після прийому у формі гранул максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) досягається через 0,25-0,33 години. Порівняння таблеток декскетопрофену зі стандартним періодом вивільнення і гранул із дозуванням 12,5 і 25 мг показало, що дві форми біологічно еквівалентні за ступенем біодоступності (AUC). Cmax після прийому гранул були приблизно на 30 % вищими, ніж після прийому таблеток. Період напіврозподілу і напіввиведення декскетопрофену трометамолу становить відповідно 0,35 і 1,65 години. Аналогічно до інших лікарських препаратів із високим ступенем зв&rsquo;язування з білками плазми (99 %), об'єм розподілу декскетопрофену становить у середньому менше 0,25 л/кг. Метаболізм декскетопрофену в основному відбувається шляхом кон&rsquo;югації з глюкуроновою кислотою та подальшим виведенням нирками. Після введення декскетопрофену трометамолу в сечі виявляється лише оптичний ізомер &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; S-(+), що свідчить про відсутність трансформації препарату в оптичний ізомер R-(-) у людини. Фармакокінетичні дослідження з багаторазовим введенням препарату показали, що Cmax та AUC після останнього внутрішньом&rsquo;язового і внутрішньовенного введення не відрізняються від показників після одноразового застосування, що свідчить про відсутність кумуляції лікарської речовини. При застосуванні разом з їжею AUC не змінюється, проте Cmax декскетопрофену трометамолу знижується, а швидкість його всмоктування падає (підвищується час досягнення Cmax (tmax)).

Показання

Короткочасне симптоматичне лікування гострого болю від легкого до середнього ступеня тяжкості, наприклад, м&rsquo;язово-скелетний біль, болісні менструації (дисменорея), зубний біль.&nbsp;

Протипоказання

<ul>
<li>Підвищена чутливість до декскетопрофену, будь-якого іншого НПЗЗ або до допоміжних речовин препарату.</li>
<li>Застосування хворим, у яких речовини з подібним механізмом дії, наприклад, ацетилсаліцилова кислота та інші НПЗЗ, спричиняють напади бронхіальної астми, бронхоспазм, гострий риніт або призводять до розвитку поліпів у носі, кропив&rsquo;янки або ангіоневротичного набряку.</li>
<li>Під час лікування кетопрофеном або фібратами розвивалися фотоалергічні або фототоксичні реакції.</li>
<li>Активна фаза виразкової хвороби/кровотеча у травному тракті або підозра на наявність, рецидивуючий перебіг виразкової хвороби/кровотеча у травному тракті в анамнезі (не менше 2 підтверджених фактів виразки або кровотечі), а також хронічна диспепсія.</li>
<li>Кровотеча або перфорації у травному тракті в анамнезі, пов&rsquo;язані із застосуванням НПЗЗ.</li>
<li>Кровотеча у травному тракті, інші кровотечі в активній фазі або підвищена кровоточивість.</li>
<li>Хвороба Крона або неспецифічний виразковий коліт.</li>
<li>Бронхіальна астма в анамнезі.</li>
<li>Тяжка серцева недостатність.</li>
<li>Помірне або тяжке порушення функції нирок (кліренс креатиніну &lt; 50 мл/хв).</li>
<li>Тяжке порушення функції печінки (10-15 балів за шкалою Чайлда-П&rsquo;ю).</li>
<li>Геморагічний діатез або інші порушення згортання крові.</li>
<li>Виражена дегідратація (у результаті блювання, діареї або недостатнього прийому рідини).</li>
<li>ІІІ триместр вагітності та період годування груддю (див. розділ &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;).</li>
</ul>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Нижче наведено взаємодії, характерні для всіх НПЗЗ. Комбінації, що не рекомендуються для застосування з НПЗЗ: Інші НПЗЗ, у тому числі саліцилати у високих дозах (більше 3 г/добу): збільшується ризик виникнення пептичних виразок за рахунок синергічної дії. Гепарин та антикоагулянти непрямої дії (наприклад, варфарин): підсилюється дія антикоагулянтів, що може призвести до збільшення періоду кровотечі; якщо уникнути такої комбінації немає можливості, необхідний ретельний контроль за станом хворого з відповідним контролем лабораторних показників. Кортикостероїди: підвищується ризик виникнення пептичних виразок та кровотеч у травному тракті. Препарати літію: підвищується рівень літію в крові аж до токсичних значень за рахунок зменшення його виведення нирками. Метотрексат при застосуванні у високих дозах (15 мг/тиждень і більше): підвищується рівень метотрексату в крові за рахунок зменшення його виведення нирками, що призводить до токсичного впливу на кровоносну систему. Гідантоїн і сульфонаміди: підвищується токсичність цих речовин. Комбінації, що вимагають обережного застосування: Діуретики, інгібітори АПФ, антибіотики групи аміноглікозидів та антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ. Декскетопрофен послаблює дію діуретичних засобів та інших антигіпертензивних засобів. У деяких хворих із порушеннями функції нирок (наприклад, при зневодненні або у пацієнтів літнього віку з порушеннями функції нирок) може погіршитися їх стан при одночасному застосуванні засобів, що пригнічують дію циклооксигенази, з інгібіторами АПФ, антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ та антибіотиками групи аміноглікозидів. Зазвичай, це погіршення має оборотний характер. При застосуванні декскетопрофену одночасно з будь-яким діуретичним засобом потрібно впевнитися, що пацієнт не гідратований, і під час лікування проводити контроль функції нирок. Метотрексат при застосуванні у малих дозах (менше 15 мг/тиждень): можливе підвищення токсичної дії на кровоносну систему за рахунок зменшення його виведення нирками; при необхідності застосування такої комбінації потрібен щотижневий контроль показників крові, особливо за наявності навіть незначного зниження функції нирок, а також у хворих літнього віку. Пентоксифілін: підвищується ризик кровотеч, тому необхідно спостерігати за хворим та контролювати період кровотечі. Зидовудин: існує ризик збільшення токсичного впливу зидовудину на еритропоез (токсичний вплив на ретикулоцити) аж до розвитку тяжкої анемії через тиждень після застосування НПЗЗ, тому у перші 1-2 тижні після початку терапії НПЗЗ потрібно контролювати показники крові з підрахунком кількості ретикулоцитів. Похідні сульфонілсечовини: НПЗЗ можуть підсилювати гіпоглікемічну дію препаратів сульфонілсечовини за рахунок їх витіснення зі зв&rsquo;язків з білками крові. Бета-адреноблокатори: може знижуватися їх антигіпертензивна дія за рахунок пригнічення синтезу простагландинів. Циклоспорин та такролімус: посилення токсичної дії цих препаратів на нирки за рахунок впливу НПЗЗ на синтез простагландинів; при застосуванні такої комбінації потрібно регулярно контролювати функції нирок. Тромболітичні препарати: підвищений ризик кровотеч. Інгібітори агрегації тромбоцитів та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: підвищений ризик розвитку пептичних виразок та кровотеч у травному тракті. Пробенецид: підвищення концентрації декскетопрофену у плазмі крові за рахунок зниження рівня його реальної канальцевої секреції та глюкуронізації; у такому випадку слід коригувати дози декскетопрофену. Серцеві глікозиди: може підвищуватися їх концентрація у плазмі крові. Міфепристон: зменшення його ефективності за рахунок зменшення синтезу простагландинів, тому НПЗЗ не слід застосовувати протягом 8-12 діб після застосування міфепристону. Хіноліни: застосування їх у високих дозах у комбінації з НПЗЗ підвищує ризик розвитку судом. Обмежені дані дають змогу припустити, що одночасне введення НПЗЗ в один день із простагландином не виявляє несприятливого впливу на ефекти міфепристону або простагландину на дозрівання шийки матки або скорочення матки і не знижує клінічну ефективність засобів для медикаментозного аборту. Антибіотики хінолонового ряду: результати досліджень на тваринах показали, що застосування похідних хінолону у високих дозах одночасно з НПЗЗ підвищує ризик розвитку судом.

Особливості застосування

З обережністю застосовувати хворим з алергічними реакціями в анамнезі. Уникати застосування препарату Дексанта у поєднанні з іншими НПЗЗ, у тому числі із селективними інгібіторами циклооксигенази-2. Побічні реакції можна зменшити за рахунок застосування найменшої ефективної дози протягом якомога коротшого часу, необхідного для покращення стану. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту. Шлунково-кишкова кровотеча, утворення або перфорація виразки, в деяких випадках із летальним наслідком, відзначалися для всіх НПЗЗ на різних етапах лікування незалежно від наявності симптомів-передвісників або наявності в анамнезі серйозної патології з боку ШКТ. При розвитку шлунково-кишкової кровотечі на тлі застосування препарату Дексанта препарат слід відмінити. Ризик шлунково-кишкової кровотечі, утворення або перфорації виразки підвищується зі збільшенням дози НПЗЗ у хворих із виразкою в анамнезі, особливо ускладненою кровотечею або перфорацією, а також у пацієнтів літнього віку. Пацієнти літнього віку: у пацієнтів літнього віку підвищена частота виникнення побічних дій НПЗЗ, особливо таких, як шлунково-кишкова кровотеча і прорив виразки, які можуть загрожувати життю. Лікування цих пацієнтів слід розпочинати з найменшої можливої дози. Перед початком застосування декскетопрофену трометамолу хворими, які мають в анамнезі езофагіт, гастрит та/або виразкову хворобу, як і у разі застосування інших НПЗЗ, слід бути впевненим, що ці захворювання знаходяться у фазі ремісії. У хворих із наявними симптомами патології травного тракту та із захворюваннями травного тракту в анамнезі протягом застосування препарату необхідно контролювати стан травного тракту щодо виникнення можливих порушень, особливо це стосується шлунково-кишкової кровотечі. НПЗЗ слід з обережністю призначати хворим зі шлунково-кишковими захворюваннями в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки існує ризик загострення цих захворювань. Для таких хворих та хворих, які застосовують ацетилсаліцилову кислоту у малих дозах або інші засоби, що збільшують ризик виникнення побічних реакцій з боку травного тракту, слід розглянути можливість комбінованої терапії з препаратами-протекторами, наприклад, із мізопростолом або інгібіторами протонної помпи. Пацієнти, особливо літнього віку, у яких в анамнезі відзначені побічні реакції з боку ШКТ, повинні повідомляти, особливо на початкових етапах лікування, про усі незвичайні симптоми, пов&rsquo;язані з травною системою (зокрема про шлунково-кишкові кровотечі). Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам, які одночасно приймають засоби, які можуть збільшити ризик виникнення виразки або кровотечі: пероральні кортикостероїди, антикоагулянти (наприклад, варфарин), селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антиагреганти, наприклад, такі, як ацетилсаліцилова кислота. Порушення з боку нирок. Хворим із порушеннями функції нирок препарат слід призначати з обережністю, оскільки на тлі застосування НПЗЗ можливе погіршення функції нирок, затримка рідини в організмі і набряки. Враховуючи підвищений ризик нефротоксичності, препарат слід призначати з обережністю при лікуванні діуретиками, а також тим пацієнтам, у яких можливий розвиток гіповолемії. Під час лікування організм повинен отримувати достатню кількість рідини, щоб уникнути зневоднення, що може призвести до посилення токсичної дії на нирки. Як і усі НПЗЗ, препарат здатний підвищувати рівень азоту сечовини та креатиніну у плазмі крові. Подібно до інших інгібіторів синтезу простагландинів його застосування може супроводжуватися побічними реакціями з боку нирок, що може призвести до гломерулонефриту, інтерстиціального нефриту, папілярного некрозу, нефротичного синдрому та гострої ниркової недостатності. Найбільше порушень функції нирок виникає у хворих літнього віку. Порушення з боку печінки. Хворим із порушеннями функції печінки препарат слід призначати з обережністю. Аналогічно до інших НПЗЗ, препарат може викликати тимчасове і незначне збільшення деяких печінкових показників, а також виражене підвищення активності АСТ і АЛТ. При відповідному збільшенні вказаних показників терапію слід припинити. Найбільше порушень функції печінки виникає у хворих літнього віку. Порушення з боку серцево-судинної системи і мозкового кровообігу. Хворим з артеріальною гіпертензією і/або серцевою недостатністю від легкого до середнього ступеня тяжкості в анамнезі потрібен відповідний контроль і рекомендації. Особливої обережності необхідно дотримуватися при лікуванні пацієнтів із захворюваннями серця в анамнезі, зокрема з попередніми епізодами серцевої недостатності, оскільки терапія НПЗЗ здатна підвищити ризик розвитку серцевої недостатності; описані випадки затримки рідини і набряку, пов&rsquo;язані з прийомом НПЗЗ. Згідно з результатами клінічних досліджень та епідеміологічними даними, застосування деяких НПЗЗ, особливо у високих дозах і впродовж тривалого часу, може супроводжуватися деяким підвищенням ризику артеріальних тромбозів (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту). Даних для виключення такої небезпеки при застосуванні декскетопрофену трометамолу недостатньо. Отже, у разі неконтрольованої артеріальної гіпертензії, застійної серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця, захворювань периферичних артерій і/або судин головного мозку декскетопрофену трометамол слід призначати лише після ретельної оцінки стану хворого. Аналогічні ж питання повинні бути вирішені перед початком тривалого лікування пацієнтів із факторами ризику серцево-судинних захворювань (такими як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, паління). Неселективні НПЗЗ здатні зменшувати агрегацію тромбоцитів і збільшувати період кровотечі за рахунок пригнічення синтезу простагландинів. Тому не рекомендується призначення декскетопрофену трометамолу хворим, які одержують препарати, що впливають на гемостаз, наприклад, варфарин або інші кумарини, або гепарини. Найбільше порушень функції серцево-судинної системи виникає у хворих літнього віку. Шкірні реакції. Були повідомлення про рідкі випадки розвитку серйозних шкірних реакцій (деякі &ndash; з летальним наслідком) на тлі застосування НПЗЗ, у тому числі ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса&ndash;Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Вірогідно, найбільший ризик виникнення токсичних шкірних реакцій спостерігається у хворих на початку лікування, у більшості хворих шкірні реакції виникали протягом першого місяця лікування. При перших ознаках шкірних висипань, ураження слизових оболонок або інших симптомів підвищеної чутливості препарат Дексанта слід відмінити. Інша інформація. Особливу обережність необхідно проявити при призначенні препарату хворим із вродженими порушеннями метаболізму порфірину (наприклад, при гострій переміжній порфірії), хворим зі зневодненням, а також безпосередньо після значних хірургічних втручань. У разі тривалого застосування декскетопрофену слід регулярно контролювати функцію печінки і нирок. Дуже рідко спостерігалися тяжкі гострі реакції підвищеної чутливості (наприклад, анафілактичний шок). При перших ознаках тяжкої реакції підвищеної чутливості необхідно припинити прийом препарату Дексанта і звернутися до лікаря для вжиття необхідних лікувальних заходів &nbsp;залежно від симптомів. В особливих випадках можливий розвиток тяжких інфекційних ускладнень з боку шкіри і м&rsquo;яких тканин на тлі вітряної віспи. Повністю виключити вірогідність взаємозв&rsquo;язку НПЗЗ із розвитком подібних інфекційних ускладнень неможливо. Тому при вітряній віспі слід уникати застосування препарату Дексанта. Препарат необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам із порушенням кровотворення, системним червоним вовчаком та змішаними захворюваннями сполучної тканини. Подібно до інших НПЗЗ, декскетопрофен здатний маскувати симптоми інфекційних захворювань. Цей препарат містить сахарозу, тому він протипоказаний пацієнтам зі спадковими захворюваннями, такими як непереносимість фруктози, синдром мальабсорбції глюкози-галактози або дефіцит сахарази-ізомальтази.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

При застосуванні препарату Дексанта можливі такі побічні дії: нудота, порушення зору або сонливість. У таких випадках можливе погіршення швидкості психомоторних реакцій.

Дексанта (Dexanta) гранули для орального розчину 25 мг, у саше по 2,5 г, 10 шт.: Київ