Преперати при аритмії критична

Що таке аритмія?

Термін «аритмія» стосується будь-якої проблеми, пов'язаної зі швидкістю або ритмом серцебиття людини. Під час аритмії електричні імпульси можуть бути надто швидкими, занадто повільними чи нестійкими, викликаючи нерегулярне серцебиття.

Коли серце не б'ється належним чином, воно не може ефективно перекачувати кров. Коли це відбувається, легені, мозок та всі інші органи також не можуть нормально функціонувати, внаслідок чого вони можуть бути пошкоджені.

Нормальне серце є сильним, мускулистим насосом трохи більше кулака. Воно перекачує кров до всіх частин тіла.

Які бувають види аритмії?

В основному виділяють два види аритмій:

1. Тахікардія (прискорений пульс) — вона також має три форми залежно від того, в якому відділі серця відбувається порушення: шлуночкова, надшлуночкова (вузлова), передсердна.
2. Брадикардія (уповільнений пульс).

Але ці два види мають більш розгорнуті поняття, назви яких залежить від частоти серцевих скорочень (ЧСС):

1. Синусова аритмія. Неправильне чергування серцевих скорочень.
2. Синусова тахікардія. Сильне серцебиття до 90 ударів за хвилину.
3. Синусова брадикардія. Частота серцевих скорочень менше 50 ударів за хвилину.
4. Пароксизмальна тахікардія. Раптом прискорений ритм 160-220 уд. у хв., який також раптово припиняється.
5. Миготлива аритмія. Безладне, несинхронне серцеве скорочення 250-450 уд. за хвилину.
6. Екстрасистолія. Позачергове скорочення серцевого м'яза.

Які причини та симптоми аритмії?

Деякі аритмії є настільки короткими (наприклад, тимчасова пауза або передчасне биття), що загальна частота серцевих скорочень або ритм не сильно впливають. Але якщо аритмії тривають довше, вони можуть зробити серцевий ритм надто повільним, занадто швидким чи нестійким, тому серце б'ється менш ефективно.

1. Швидка частота серцевих скорочень (у дорослих понад 100 ударів за хвилину) називається тахікардією.
2. Повільний серцевий ритм (менше 60 ударів за хвилину) називається брадикардією.

Як правило, клітини серця, що найбільш швидко збуджуються, знаходяться в синусовому вузлі, що робить цю область природним кардіостимулятором. За деяких умов майже вся серцева тканина може запустити імпульс того типу, який може генерувати серцебиття:

• клітини у провідній системі серця можуть автоматично спрацьовувати та запускати електричну активність. Ця активність може припинити нормальний порядок насосної діяльності серця;
• вторинні кардіостимулятори в інших частинах серця забезпечують "резервний" ритм, коли синусовий вузол не працює належним чином або коли імпульси блокуються десь у провідній системі.

Аритмії можуть бути викликані:

• затримка або блокування електричних сигналів, що контролюють серцебиття;
• природний кардіостимулятор серця розвиває аномальну швидкість чи ритм;
• нормальний провідний шлях переривається чи змінюється;
• інша частина серця перебирає роль кардіостимулятора;
• зміни у серцевій тканині спричинені змінами у кровотоку, пошкодженням електричної системи серця або жорсткістю чи рубцюванням серцевої тканини;
• надмірні навантаження, напруга чи стрес;
• дисбаланс рідин, гормонів чи електролітів у крові;
• деякі серцеві препарати.

У цілому нині аритмія позиціонує себе як патологічний стан, ніж окреме, конкретне захворювання. Виходячи з цього, причинами є інші серцеві захворювання, до яких може підключитися аритмія:

• ішемічна хвороба серця;
• інфаркт міокарда;
• стенокардія;
• серцева недостатність;
• вроджені або набуті вади серця;
• ураження серцевого м'яза (міокардит);
• порушення функцій клапана;
• збільшення обсягу та потовщення стінки міокарда (кардіоміопатія).

Також деякі фармакологічні групи препаратів можуть викликати аритмію:

• окремі серцеві глікозиди, оскільки вони можуть збільшувати частоту серцевих скорочень;
• сечогінні засоби (діуретики) — порушується водно-електролітний баланс і вимиваються калій та магній з організму, які необхідні серцю для нормального функціонування;
• симпатоміметики (α- і β- адреноміметики) — альфа- і бета-адренорецептори містяться в серцевому м'язі (міокард), дана група засобів впливає на них і має кардіостимулюючий ефект.

Електролітний дисбаланс може призвести до порушення ритму серця:

• зниження або збільшення вмісту калію (гіпер- або гіпокаліємія), магнію (гіпер- або гіпомагніємія), кальцію (для міокарда, особливо шкідлива гіперкальціємія) у крові.

Гормональний збій щитовидної залози:

• надлишок тиреоїдних гормонів (тиреотоксикоз).

Шкідливі, токсичні дії:

• куріння;
• зловживання алкоголем;
• прийом наркотичних речовин.

Також існує низка інших причин появи аритмії:

• недокрів'я (анемія), тому що гемоглобін насичує серце киснем, а при його нестачі потреба міокарда в кисні зростає, що спричиняє збої в серцевому ритмі;
• ожиріння, що збільшує навантаження на серцевий м'яз;
• хвороби грудного відділу хребта, коли відбувається защемлення хребтової артерії, внаслідок чого потрібно більше зусиль міокарду, щоб проштовхнути кров в артерії, через що і збільшується частота серцевих скорочень;
• захворювання ЦНС.

Також нерідким випадком є виникнення аритмії  натомість неуточненої етіології (ідіопатична аритмія).

Симптоми аритмії включають:

• відчуття сильного прискореного серцебиття;
• загрудинний, стискаючий біль;
• задишка та швидка стомлюваність;
• загальна слабкість;
• може спостерігатися низький кров'яний тиск;
• головний біль, запаморочення, можлива втрата свідомості.

Такі симптоми можуть спостерігатися при різних патологіях і така симптоматика має змащений характер, але все ж таки за наявності одного і більше симптомів, необхідно звернутися до лікаря для обстеження та призначення правильного медикаментозного лікування.

Як лікувати аритмію?

Лікування аритмії серця має бути правильним і негайним, оскільки, якщо ігнорувати цю патологію, це може призвести до серйозних наслідків через постійне навантаження на серце.

При постановці діагнозу аритмія застосовують антиаритмічні препарати. Вони запобігають і лікують серцевий ритм, який є занадто швидким чи нерегулярним. Вони можуть зменшити симптоми та допомогти уникнути небезпечних для життя ускладнень. Деякі із цих препаратів зупиняють нерегулярні, додаткові електричні імпульси. Інші блокують аномально швидкі імпульси від проходження тканин серця. Більшість антиаритмічних засобів призначені для тривалого застосування.

Препарати від аритмії поділяються на:

Які усувають тахіаритмії:

1. Мембраностабілізуючі (блокатори натрієвих каналів) (Етацизин, Ритмонорм, Новокаїнамід, Мексаритм). Вони стабілізують мембрани клітин серця (кардіоміоцити), внаслідок чого відновлюють нормальний ритм та знижують частоту серцевих скорочень.
2. Бета-адреноблокатори (Атенолол, Метопролол, Пропранолол, Соритмік). Вони блокують бета-адренорецептори провідної системи серця, внаслідок чого зменшують ЧСС, знижують потребу міокарду в кисні.
3. Блокатори кальцієвих каналів (Аміодарон, Верапаміл). Вони знижують скоротливість міокарда та зменшують ЧСС.
4. Препарати глоду (Настойка глоду, Карвеліс, А-Дістон). Це фітопрепарати, які знижують збудливість міокарда та нормалізують серцевий ритм;
5. Серцевий глікозид — Дигоксин. Він застосовується при миготливій аритмії та пароксизмальній тахікардії, нормалізує серцеві скорочення.

Також існує унікальний сучасний препарат від аритмії серця — Мультак. Він є мультиканальним блокатором, оскільки блокує натрієві, калієві та кальцієві канали, завдяки цьому знижує скоротливість серцевого м'яза та уповільнює ЧСС.

Які усувають брадіаритмії:

• медикаментозне лікування передбачає прийом препаратів, які збільшують ЧСС. Вони не приймаються на постійній основі та призначені лише для екстреної терапії. Усунення брадикардії спрямоване на лікування основного захворювання, що викликає цей стан. Це може бути, наприклад, порушення щитовидної залози, інфекційні захворювання.

Антиаритмічні засоби можуть викликати кілька побічних ефектів, зокрема:

• закреп;
• запаморочення та головний біль;
• надмірна спрага;
• проблеми зі шкірою (наприклад, червона чи суха шкіра);
• нудота;
• дзвін у вухах;
• чутливість до сонця;
• набряклість тканин;
• проблеми з сечовипусканням;
• проблеми з зором;
• загострення астми.

Аритмії піддаються лікуванню за допомогою ліків чи процедур для контролю нерегулярних ритмів. Якщо не лікувати аритмії, вони можуть пошкодити серце, мозок чи інші органи. Це може призвести до небезпечного для життя інсульту, серцевої недостатності або навіть зупинки серця.

Джерела

Arrhythmia / NHS (англ.)

Heart arrhythmia / Mayo Clinic (англ.)

Arrhythmia / Cleveland Clinic (англ.)

What is an Arrhythmia? / Heart.org (англ.)

Arrhythmia / WebMD (англ.)

Arrhythmia / MedlinePlus (англ.)

What Is an Arrhythmia? / NIH (англ.)

What You Need to Know About Arrhythmias / HopkinsMedicine.org (англ.)

Antiarrhythmics / Heart Stroke (англ.)

Drugs for Arrhythmias / MDS Manual (англ.)