Проносні ректально

Багато хто з нас іноді стикається з розладами шлунково-кишкового тракту. Одним із них є порушення стільця. Існує безліч факторів, які можуть спричинити збій у роботі організму. Що ж порушує злагоджену роботу травної системи, як усунути причини та запобігти їх виникненню?

Запор — порушення функції кишечника, що проявляється збільшенням інтервалу між актами дефекації (понад 48 годин) порівняно з індивідуальною фізіологічною нормою або систематичним недостатнім випорожненням кишечника. Фізіологічною нормою у різних людей є кількість випорожнень від 1-3 разів на день до 1 разу на 2-3 дні.

Причини появи запорів

Найбільш поширені причини цього порушення:

• недостатнє споживання клітковини;
• зневоднення;
• низький рівень фізичної активності;
• вагітність. Близько 40% жінок відчувають запори під час вагітності. Це може бути результатом: гормональних змін, фізичних змін, наприклад коли матка тисне на кишечник, зменшення фізичної активності;
• вагітність, близько 40% жінок відчувають запори під час вагітності. Це може бути результатом гормональних змін, фізичних змін, наприклад коли матка тисне на кишечник, зменшення фізичної активності;
• прийом деяких лікарських засобів, таких як антациди, що містять алюміній, спазмолітики, антидепресанти, транквілізатори та седативні засоби, солі вісмуту, препарати заліза, діуретики, блокатори кальцієвих каналів та протисудомні засоби, опіоди;
• гормональні порушення, наприклад, зміни роботи щитовидної залози - гіпотиреоз.

Симптоми, що вимагають негайного звернення до лікаря:

• запор супроводжується підвищенням температури тіла;
• наявність домішків крові в калі та болю при дефекації;
• сильний біль у животі;
• різке здуття живота;
• запор супроводжується нудотою, блюванням, запамороченням, головним болем, зміною кольору шкіри (блідий чи сірий);
• зниження ваги тіла;
• запор у дітей раннього віку та у вагітних;
• отруєння токсичними речовинами (ртуть, свинець);
• кишкова непрохідність, викликана рубцевою тканиною (спайками) після перенесеної операції або стриктурами товстої, прямої кишки, може стискати або звужувати кишечник і пряму кишку, викликаючи запор;
• дивертикулез;
• інсульт;
• хвороба Паркінсона;
• колоректальный рак.

Ускладнення

До ускладнень запорів відносяться:

• геморой;
• тріщина заднього проходу;
• дивертикулез.

Надмірна напруга під час дефекації збільшує тиск на вени навколо анусу і може призвести до геморою. Проходження твердого випорожнення може викликати розрив шкіри ануса (анальна тріщина). Кожне з цих ускладнень може зробити випорожнення кишківника болючим і викликати ряд ускладнень.

Дивертикулез може розвинутися, якщо стінки товстої кишки ушкоджуються через підвищений тиск, що виникає при дефекації під час хронічних запорів. Це призводить до утворення балоноподібних мішечків або випинання (дивертикулів). Вони можуть запалюватися та ускладнюватись кровотечею.

Проносні таблетки та їх застосування

Для симптоматичного лікування запору застосовують:
1. Контактні проносні засоби

• Бісакодил;
• Глікозиди сенни;
• Кора крушини;
• Ламінарії слані;
• Натрію пікосульфат (Гутталакс, Піколакс, Регулакс краплі)
• Касторове масло.

2.Засоби, що збільшують обсяг кишкового вмісту
Подорожник блошиний (Дефенорм, Мукофальк).
Під час лікування препаратами подорожника для запобігання зневоднення необхідно вживати достатню кількість рідини (2-2.25 літри на добу). У перші дні лікування препаратами подорожника можливе посилення газоутворення у кишечнику. Препарати подорожника можуть зменшувати всмоктування інших ліків (особливо засобів, що містять літій та залізо), тому інтервал між прийомами цих лікарських засобів має бути не менше ніж 30-60 хвилин.

3. Осмотичні проносні засоби

• Лакулоза (Дуфалак);
• Магнію сульфат;
• Макрогол (Діагнол);
• Макрогол+калію хлорид+натрію хлорид+натрію бікарбонат (Ендофальк).

Осмотичні проносні засоби застосовуються зазвичай одноразово, при необхідності швидкого спорожнення кишечника, всмоктують велику кількість води в товсту кишку, роблячи випорожнення м'яким і пухким. Лактулозу можна застосовувати у немовлят та вагітних жінок, але вона протипоказана при гострих запальних захворюваннях кишківника. У товстому кишечнику під впливом кишкової мікрофлори лактулоза трансформується на низькомолекулярні (молочна, оцтова) органічні кислоти, вивільняє іони водню, внаслідок чого знижується рН і відбуваються осмотичні зміни, що стимулюють перистальтику товстого кишечника. При цьому збільшується обсяг калових мас та нормалізація їхньої консистенції, що сприяє поліпшенню фізіологічної дефекації.

Сильні проносні засоби неорганічного походження (Магнія сульфат) підвищують обсяг кишкового вмісту за рахунок збільшення осмотичного тиску в просвіті кишківника та затримки рідини, внаслідок чого рефлекторно посилюється перистальтика кишківника. Діють протягом усього кишечника (тонкого і товстого). До їх недоліків можна віднести порушення всмоктування вітамінів, амінокислот, продуктів розщеплення поживних речовин. Ефект розвивається через 1-6 годин.

4. Комбіновані проносні засоби

• Крушини+Деревій+Кропива;
• Крушина+Алое;
• Сенна+Ревінь+Вугілля медичне активоване.

Зверніть увагу! Протипоказання до прийому проносних засобів

• Касторова олія протипоказана при вагітності, а також дітям до 1 року.
• Натрію пікосульфат не призначають дітям віком до 4 років.
• Лікарські засоби, що містять ламінарію, не можна застосовувати при гіпертиреозі (гіперфункція щитовидної залози), гломерулонефриті (запальний процес у клубочках нирок), геморагічному діатезі (захворювання системи крові з підвищенням часу кровотечі).
• Проносні, що містять антраглікозиди (кора жостеру, глікозиди сенни), протипоказані при шлунково-кишкових, маткових кровотечах, захворюваннях прямої кишки, гострому проктиті, геморої, анальних тріщинах, а також у період годування груддю.
• Препарати подорожника протипоказані при порушеннях водно-електролітного балансу (порушення співвідношення води та електролітів), дітям віком до 12 років.
• Сольові проносні засоби (магнію сульфат) не застосовують при хронічних запорах, вони протипоказані при вагітності.
• Осмотичні діуретики протипоказані людям із нирковою недостатністю чи захворюванням нирок. Нерідко вони викликають біль у кишечнику, до них поступово знижується чутливість, що потребує збільшення дози.

Негативні наслідки від прийому проносних засобів

• Довготривале застосування препаратів, що містять ламінарію, може призвести до розвитку явища йодизму (риніт, кашель, металевий присмак у роті).
• Застосування проносних антраглікозидів (крушина, сенна) протягом тривалого часу, особливо у літніх людей, може призвести до втрати води, калію, інших солей, атонії кишечника, порушення серцево-судинної діяльності, м'язової слабкості, порушення координації, гіпотензії, а також до звикання, ослаблення чи відсутності проносного ефекту.

Загальні рекомендації щодо профілактики запорів

• Необхідно вести активний спосіб життя — забезпечити достатню фізичну активність, приймати водні процедури, дотримуватись раціонального режиму сну та відпочинку. Намагайтеся приділяти близько 150 хвилин помірним фізичним вправам щотижня. 150 хвилин на тиждень, по 30 хвилин на день не менше п'яти разів на тиждень. Спробуйте ходити пішки, плавати чи кататися на велосипеді. Збільшення кількості вправ для полегшення запорів може бути більш ефективним у людей похилого віку, які схильні вести малорухливий спосіб життя, ніж у молодих.
• Пити достатню кількість рідини щонайменше 1.5 літра води щодня, за відсутності протипоказань.
• Для дітей необхідно використовувати традиційні кисломолочні продукти та адаптовані молочні суміші.
• Важливо виключити з раціону манну, рисову каші, макарони та вермішель, картопляне пюре.
• Додайте у свій раціон продукти, багаті на клітковину, такі як сирі фрукти та овочі, банани та яблуко, соки, ягоди, чорнослив, курагу, морську капусту, насіння подорожника, цільнозернові продукти, боби, пластівці з висівками гречану, вівсяну, ячну кашу продукти, олія, зменште вживання тваринних жирів. Щоденне споживання клітковини повинне становити від 20 до 35 грамів.
• Продукти, багаті на клітковину, зазвичай мають рослинну основу. Клітковина буває розчинною та нерозчинною. Розчинна клітковина може розчинятися у воді та утворювати м'який гелеподібний матеріал при проходженні через систему травлення.
• Нерозчинна клітковина зберігає більшу частину своєї структури під час проходження через систему травлення. Обидві форми волокон з'єднуються зі стільцем, збільшуючи його вагу та розмір, а також пом'якшуючи його. Це полегшує проходження через пряму кишку.
• Подумайте про те, щоб додати до свого раціону також пробіотики, такі, як: Біфітен нео, Біфіформула, Активіт Пробіотик, Опефера.

Джерела

Constipation in Adults / MSD Manuals

What You Should Know About Constipation / Healthline

Constipation / NHS inform

Constipation / NHS

Common causes of constipation / Harvard health Publishing