Київ
0 800 303 111

Міокардит

Залімська Юлія СергіївнаРедакціяЮлія Залімська
Оновлено

Міокардит — це запалення серцевого м'яза (міокарда, середнього шару серцевої стінки). Він може знизити здатність серця перекачувати кров. Також може вплинути на електричну систему серця. Міокардит може викликати біль у грудях, задишку, а також прискорений або нерегулярний серцевий ритм (аритмії). Даний стан може спричинити ослаблення серцевого м'яза та призвести до кардіоміопатії. При цьому серце втрачає здатність добре перекачувати кров і може порушуватись серцевий ритм.

Міокардит та серце

Запальний процес починається, коли імунні клітини організму (клітини, що борються з інфекцією) фактично проникають у тканину серця. Вони активуються та виробляють хімічні речовини, які можуть спричинити пошкодження клітин серцевого м'яза. Спостерігається потовщення та набряк серцевого м'яза. Можуть бути уражені та збільшені усі чотири камери серця.

Пошкоджені м'язові клітини можуть з часом зажити або може статися загибель клітин з подальшим утворенням рубців. Якщо цей процес великий і залучена більшість серця, здатність серця перекачувати кров порушується.

В результаті ключові органи та тканини організму не отримують достатньої кількості кисню та поживних речовин і не можуть позбутися продуктів життєдіяльності. Це часто називають застійною серцевою недостатністю.

Нерідко людина з тяжким міокардитом страждає і на інші проблеми, такі як печінкова чи ниркова недостатність.

Що таке міокардит: причини виникнення

Міокардит виникає, коли серцевий м'яз (міокард) запалюється. Він виникає, наприклад, коли імунна система організму реагує на інфекції. Міокардит може бути викликаний вірусними інфекціями або системними запальними станами, такими як аутоімунні захворювання. У важких випадках міокардиту серцевий м'яз слабшає і не може ефективно перекачувати кров до інших частин тіла.

Існує кілька типів міокардиту. Деякі приклади включають:

  1. Гострий міокардит описує відносно недавній чи швидкий початок міокардиту і зазвичай викликається вірусною інфекцією. Гострий міокардит може розвинутись раптово, а симптоми також можуть швидко зникнути.
  2. Хронічний міокардит — це коли лікування захворювання займає більше часу, ніж зазвичай, або коли симптоми з'являються знову після виникнення хвороби. Це може статися через більш загальні запальні стани, такі як аутоімунні захворювання, при яких імунна система атакує здорові клітини і тканини тіла.
  3. Лімфоцитарний міокардит — рідкісна форма міокардиту, яка може призвести до госпіталізації для надання невідкладної допомоги. Це відбувається, коли білі кров'яні тільця (лімфоцити) проникають у серцевий м'яз і викликають запалення. Це може виникнути після вірусу.

Існує безліч причин міокардиту, у тому числі:

  • інфекційне захворювання (наприклад, парвовірус, вірус герпесу №6, аденовірус, вірус Коксакі, SARS-CoV-2 (COVID-19));
  • деякі ліки (наприклад, антидепресанти, протисудомні засоби, психотропні препарати);
  • вплив хімікатів;
  • вплив радіації та важких металів на організм;
  • певні захворювання, що викликають запалення у багатьох різних органах тіла (наприклад, ревматоїдний артрит, вовчак).

У більшості людей міокардит викликається інфекцією, зазвичай вірусною, яка вражає серце.

Фактори ризику розвитку міокардиту невідомі. Вік, стать та генетична структура можуть відігравати роль у тому, наскільки важким стане захворювання після того, як воно виникне.

Міокардит: симптоми захворювання

У людини може не бути жодних симптомів міокардиту або вона може не помітити жодних симптомів, оскільки вони можуть бути затьмарені симптомами інфекції, що спричинила міокардит. Симптоми міокардиту залежатимуть від рівня запалення і від того, чи вражений перикард (міоперикардит).

Міокардит може призвести до серцевої недостатності, порушень ритму, проблем з легенями або, в окремих випадках, кардіогенного шоку (стан, який виникає, коли серце раптово не може перекачувати достатню кількість крові до тканин та органів).

Ознаки міокардиту можуть відрізнятися у різних людей залежно від причини міокардиту, але включають:

  • біль у грудях;
  • задишка;
  • відчуття слабкості;
  • утруднене дихання;
  • аномальні серцеві ритми, які називаються аритміями;
  • висока температура;
  • біль в м'язах;
  • головний біль;
  • набряки в ногах;
  • непереносимість фізичних вправ (неможливість займатися силовими навантаженнями);
  • висип.

У деяких випадках міокардит може нагадувати серцевий напад. Варто негайно звернутися за невідкладною медичною допомогою при незрозумілому болю в грудях чи задишці.

Міокардит у дітей супроводжується тими самими симптомами, що і у дорослих. Однак вони можуть бути малопомітними, що ускладнює діагностику, або у дитини можуть спостерігатися явні симптоми серцевої недостатності. Клінічний досвід показав, що тяжкість симптомів чи захворювання зазвичай залежить від віку дитини.

У дітей старше 2 років симптоми можуть бути меншими, ніж у новонароджених і немовлят, які зазвичай страждають важче. Вважається, що це пов'язано з незрілістю імунної системи дитини.

Дитина може заразитися під час вагітності (наприклад, краснухою), коли інфекція передається від матері до дитини. При цьому діти часто дихають швидко і мають труднощі з годуванням. Вони можуть бути дуже метушливими, і їх важко втішити, або вони можуть бути втомленими і спати більше звичайного.

Кров також не циркулює по тілу, і у немовлят можуть бути холодні, бліді руки та ноги. Нирки можуть працювати неправильно, і сечі буде вироблятися менше.

Може бути лихоманка чи інші ознаки інфекції. У дітей старшого віку результати аналогічні, але може бути пов'язана з цим втрата ваги через проблеми з годуванням.

У дітей старшого віку може бути менше симптомів. Вони можуть скаржитися на грипоподібне захворювання зі втомою, нездужанням та лихоманкою. Також вони можуть не переносити фізичні навантаження або скаржитися на біль у грудях або прискорене серцебиття. У них може розвинутися кашель. У деяких дітей із застійною серцевою недостатністю також можуть спостерігатися набряки обличчя, ступнів чи гомілок. Можуть виникнути болі в животі та нудота через набряк печінки.

Через поганий кровотік можуть постраждати печінка та нирки. Ознаки та симптоми міокардиту на ранніх стадіях захворювання слабо виражені, тому нерідко міокардит залишається нерозпізнаним.

Міокардит іноді діагностується ретроспективно, коли у дитини спостерігається порушення серцевого ритму або вона перебуває у критичному стані. Його також можна діагностувати у дорослому віці при порушенні серцевого ритму або збільшенні серця.

Як діагностувати та лікувати міокардит?

Для діагностики міокардиту лікар проводить медичний огляд, а також вивчає сімейну історію та анамнез пацієнта. Крім того, для діагностики цього стану використовуються інші процедури, в тому числі:

  • аналізи крові;
  • МРТ (магнітно-резонансна томографія);
  • рентгенограма грудної клітки;
  • ЕКГ (електрокардіограма);
  • ехокардіограф;
  • катетеризація серця та біопсія.

Лікування міокардиту спрямоване на симптоми та основну причину, якщо вона відома. Людям з легким міокардитом може знадобитися лише відпочинок та ліки. Пацієнтам з важкими випадками може знадобитися довічне лікування, імплантація пристроїв або інші операції.

Лікар може призначити такі ліки від міокардиту залежно від серцевих симптомів (серцева недостатність, аритмія), типу міокардиту та ступеня його тяжкості:

  1. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ)/блокатори рецепторів ангіотензину (БРА). Вони знижують артеріальний тиск і допомагають ремоделювати серцевий м'яз після міокардиту.
  2. Бета-блокатори. Вони покращують аритмію та допомагають у ремоделюванні серцевого м'яза.
  3. Діуретики. Вони допомагають зменшити застій рідини в організмі, який може виникнути при ослабленні серцевого м'яза.
  4. Кортикостероїди. Вони зменшують запалення у організмі. Однак вони можуть бути корисними лише для конкретних причин міокардиту.

У тяжких випадках, коли виникають порушення серцевого ритму, лікар може імплантувати кардіостимулятор або кардіовертер-дефібрилятор, що імплантується (ІКД). Якщо функція серця не покращується і продовжує викликати тяжку серцеву недостатність, пацієнта можуть обстежити щодо трансплантації серця.

Лікар може також порекомендувати змінити спосіб життя, який включатиме дієту з низьким вмістом солі та обмеження рідини.

Більшість випадків міокардиту проходять самостійно. В інших випадках одужання відбувається за кілька місяців після лікування. У деяких випадках цей стан може рецидивувати та викликати симптоми, пов'язані із запаленням, такі як біль у грудях або задишка.

Джерела

Myocarditis / Heart.org (англ.)

Myocarditis (Heart Tissue Inflammation) / PennMedicine (англ.)

What is Myocarditis? / NIH (англ.)

What You Should Know: Myocarditis / WebMD (англ.)

Myocarditis / Mayo Clinic (англ.)

Відмова від відповідальності

Мережа аптек Подорожник надає вичерпну і надійну інформацію з питань медицини, здоров'я і благополуччя, однак постановка діагнозу і вибір методики лікування можуть здійснюватися тільки вашим лікарем! Самолікування може бути небезпечним для вашого здоров'я. Мережа аптек Подорожник не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли в результаті використання користувачами мережі аптек Подорожник інформації, розміщеної на сайті.

Лекарства, назначенные для лечения
Полькортолон таблетки по 4 мг, 50 шт.
тріамцинолон
iconБонусів 2.66
266,33грн
Ангіо-ін'єль розчин для ін'єкцій в ампулах 5 шт. по 1,1 мл
Ангіо-ін'єль
iconБонусів 4.97
497,81грн
Неуробекс таблетки, 90 шт.
Неуробекс
iconБонусів 2.74
274,76грн
Рибоксин таблетки по 200 мг, 50 шт.
рибоксин (інозин)
iconБонусів 0.43
43,36грн